19 Листопада, 2026

Штрафи для ухилянтів: які зміни до законодавства готують в уряді

0
Штрафи для ухилянтів: які зміни до законодавства готують в уряді

У побуті ухилянтами називають чоловіків, які не з’являються до територіальних центрів комплектування за повістками, не проходять військово-лікарську комісію або уникають мобілізації. Проте з погляду закону ці дії не завжди вважають ухиленням від призову. 

Які штрафи для ухилянтів передбачені у 2026 році, за яких обставин порушення військового обліку може призвести до кримінальної справи та що планують змінити в законодавстві, розбиралися Факти ICTV.

Кого називають ухилянтами від мобілізації

Поняття “ухилянт від мобілізації” не має виключно юридичного змісту. Як пояснила адвокатка юридичної консалтингової компанії Де-Юре Лариса Кісь у коментарі для Фактів ICTV, у повсякденному вжитку це слово передусім містить моральну оцінку поведінки людини.

Натомість самі лише спроби уникати контактів із територіальним центром комплектування не означають автоматичного визнання людини ухилянтом у юридичному розумінні.

Лариса Кісь пояснює, що для настання кримінальної відповідальності важливе не просто отримання повістки до ТЦК та СП. Ідеться про документ, яким військовозобов’язаного викликають безпосередньо для призову на військову службу під час мобілізації. За словами адвокатки, він має бути вручений особисто під підпис і містити визначені дату та час явки.

До цього людина може отримати повістку для уточнення облікових даних або проходження військово-лікарської комісії. Невиконання таких вимог саме по собі не є підставою для кримінального переслідування за ухилення від мобілізації. За відповідні порушення передбачена адміністративна відповідальність — штраф від 17 000 до 25 500 грн.

Штрафи ухилянтам від мобілізації: коли накладають

Більшість справ, пов’язаних із невиконанням обов’язків військового обліку, розглядають у межах адміністративного законодавства. Відповідальність за такі порушення передбачена статтею 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Йдеться про недотримання правил військового обліку, зокрема про такі випадки:

  • неявку до ТЦК та СП за повісткою, якщо людина мала обов’язок прибути;
  • несвоєчасну постановку на військовий облік;
  • неповідомлення про зміну персональних даних, які підлягають обліку;
  • несвоєчасне уточнення інформації про місце проживання, прізвище та інші облікові відомості;
  • невиконання інших вимог законодавства щодо військового обліку.

Окремо слід розрізняти неявку за повісткою для уточнення даних або проходження ВЛК та відмову виконати мобілізаційне розпорядження після проходження передбачених процедур. Правові наслідки цих дій відрізняються.

За наявності підстав ТЦК та СП можуть винести постанову про адміністративне правопорушення. У 2026 році під час особливого періоду штраф за порушення правил військового обліку становить від 17 000 до 25 500 грн. 

Саме такі штрафи ухилянтам найчастіше мають на увазі, коли говорять про покарання за ігнорування вимог військового обліку.

Штрафи для ухилянтів 2026: чи можуть покарати за одну неявку до ТЦК

Факт неявки до територіального центру комплектування ще не означає, що людину притягнуть до кримінальної відповідальності. Спочатку потрібно встановити, з якою метою її викликали, чи була повістка вручена належним чином і чи існували поважні причини для неявки.

Наприклад, якщо військовозобов’язаний не прибув для уточнення облікових даних або проходження військово-лікарської комісії, це може стати підставою для адміністративного провадження. Однак така ситуація не доводить умисного ухилення від мобілізації.

Адміністративний штраф також не означає, що відкриють кримінальну справу. Для цього правоохоронці мають встановити обставини, які свідчать про вчинення саме кримінального правопорушення. Зокрема, необхідно довести умисел людини та факт невиконання нею конкретного обов’язку, передбаченого законом.

Адміністративна постанова за порушення правил обліку не є доказом ухилення від призову.

Коли ухилянтам загрожує кримінальна відповідальність

Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за ухилення від призову на військову службу під час мобілізації. Відповідна норма міститься у статті 336 КК України. Вона передбачає позбавлення волі на строк від трьох до п’яти років.

Кримінальна відповідальність за цією статтею, як правило, настає після проходження військовозобов’язаним усіх необхідних етапів мобілізаційної процедури.

Йдеться про ситуацію, коли людина:

  • прибула до ТЦК та СП;
  • пройшла військово-лікарську комісію та була визнана придатною до військової служби;
  • отримала повістку на відправку — мобілізаційне розпорядження;
  • без поважних причин не прибула у визначені місце та час для проходження військової служби.

Для кримінальної відповідальності недостатньо лише порушити правила військового обліку або не з’явитися за повісткою для уточнення даних чи проходження ВЛК.

Правоохоронцям потрібно довести, що військовозобов’язаний був належним чином повідомлений про необхідність прибути на відправку, не мав законних підстав для відстрочки або звільнення від мобілізації та свідомо не виконав мобілізаційне розпорядження.

Адміністративний штраф не перетворюється на кримінальне провадження. Кожну справу розглядають окремо, з урахуванням обставин і доказів. Остаточну правову оцінку діям людини дають у межах кримінального провадження та судового розгляду.

Законопроєкт про штрафи для ухилянтів: що відомо

В Україні готують зміни до законодавства, які стосуються відповідальності за ухилення від мобілізації та самовільне залишення військової частини (СЗЧ). Питання знову розглядають на рівні уряду та парламенту. Прем’єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що законодавчу ініціативу, яка тривалий час перебуває у Верховній Раді, переглянуть з огляду на актуальні потреби війська.

За словами глави уряду, Збройним силам потрібне поповнення особового складу. На ситуацію впливають бойові втрати, поранення військовослужбовців, зникнення безвісти та випадки самовільного залишення служби. У цих умовах питання виконання мобілізаційного обов’язку та розподілу навантаження між військовозобов’язаними знову стало предметом обговорення.

Корецький також пов’язав дискусію про посилення відповідальності з переговорами щодо бронювання працівників. На цьому фоні представники бізнесу порушують питання про заходи проти ухилення від мобілізації та СЗЧ.

Серед варіантів, про які повідомляють окремі народні депутати, обмеження доступу до певних державних послуг і блокування банківських рахунків. 

В інтерв’ю BBC Сергій Корецький підтвердив, що законопроєкт актуалізують и та планують повернути на розгляд Верховної Ради. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *